Візит президента Світового конгресу українців, пана Євгена Чолія.

Шановні друзі!

Зрештою бажаю вам ще сказати, що ми українці Словенії, в рамках святкування днів Тараса Шевченка мали ще окремо честь зустрітися з президентом Світового конгресу українців, котрі проживають в діаспорі. Це пан Євген Чолій, який має свою базу в Канаді. Майже не було ловіриться, що пан Чолію було не важко перелітати частину земної кулі і подивитися, як ми тут живемо на сонячній стороні Альп. Цікаво, дуже цікаво!

Якщо би нам це хтось сказав раніше, ми би підозрювали, що це жарт. Тим не менше - все це було правдою.На цей раз ми обмінялися думками і вислухати кілька порад. Г-н Чолій відомий із великою кількістю українців, які будь-якими способами, тимчасово або назавжди залишили батьківщину - Україну. При цьому треба мати на увазі що кількість українців, які проживають в світі обертається близько двадцяти мільйонів. Всі ці люди пішли з нашої прекрасної Україні з різних причин і в різний час. Цікаво, що незважаючи на вплив різних національних культур практично жоден з нас не забув своє коріння .. Це значить що всі українці, в які будь-якій точці світу збираються разом і говорять однією мовою і всі разом між собою дуже добре розуміємося. Насправді це чудово.

Цікаво також, як г-н Чолій  побачив нас та Словенію. Він про все сказав що виглядає дуже позитивно і що його серце було всюдисущим. З великим інтересом він почав розглядати все від аеропорту -  Йожета Пучніка. Сказав що був зачарований коли побачив наші Альпи та прихід весни в словенській села. З м. Любляна був також дуже захоплений бо для нього була перша можливість зустрітися і почути люди на словенській мові, яка дуже нагадує український. Він також бачив, гарнау виставку картин Тараса Шевченка на Посольство України в Словенії. Просто не вірилося, що великий Тарас Шевченко всюдисущий. Пан Чолій дав високу оцінку словенської нації, що так високо цінує всіх , незалежно від того, де вони виникли.

Найбільш захоплені був середньовічним містом Штанєл. Його візит не міг статися щоб не бачачи місто де сто років назад була «Словенська Запоріжська Січ». Саме в цій точці, словенська еліта зібралася в будинку письменника Йоже Абрама, або на місце де нені мешкають Войко та Власта Mаркочіч. Пан Чолій бачив багато красивих моментів.

Дивлячись на бюст з двох основних в вічність сполучених T. Шевченка і його перекладача був дуже зачарований. Як у казці. З великим завзяттям він відвідав два бюста, перекладача і Шевченка. Він дивився на їх обличчя: Т. Шевченко обличчя дуже серйозне, а обличчя словенського перекладача і священика усміхнене. Це був воістину унікальний досвід.

Те, що було потому залишиться незабутньо. Г-н Войко Маркочіч і його дружина Власта знову вийшли на перший план. Знаменитою шинкою і віном Теран були погашені великі спраги та голод. Наш гість люблять все це разом та не міг все перехвалити, так йому ся все сподобало. Потім ми всі пішли ще подивитися ще інші пам'ятки, Це ви можете подивитися за наступних фотографіях.  

Дорогі друзі!

Бажаю поділити з вами деякі думки пов'язані з успішно здійсненням виставки картин Тараса Шевченка в м. Любляна в Словенії. Ця виставка нам залишиться глибоко закарбована в серці, и ми ї надовго не будемо забули. Завдяки цьому, що розпочав знаменитий скульптор Мірсад Бегіч який сформував бюст нашого великого і завдяки його ініціативи настала ще виставка картин Тараса Шевченка.

 Перш ніж почну з описом виставки буду перерахувати декілька імен людей, які підтримали виконання нашої виставки. Все це настало завдяки Громадському фонду Республіки Словенія та Посольству України в Р. Словенія, яки дали нам дуже важливу моральну і матеріальну підтримку. Значну допомогу дали таксами члени Товариства українців у Словенії, братське Товариство українців з Хорватії – Карпати - Липовляни і Товариство за українську культуру м. Загреб. Для виставки дуже заслуговують академічні художники: Скендер Байровіч; Михайло Ходин. И ще окрема подяка пану Олекси Павлешину котрий  очолює Товариство за українську культуру м. Загреб. Він нам підготував прекрасну презентацію картин та способів життя знаменитого художника Тараса Шевченка. Все це відбувалося, як добре змащена машина ...

 Як я вже написав на самому початку, ініціатором виставки був скульптор Мірсад Бегіч, який вже успішно здійснював статуї Тараса Шевченка. Пан Бегич  пропонував виставку нашого великого поета і художника. Враховуючи, що наш Шевченко, більш відомий як художник письмового слова, ми вважаємо, що це правильно, щоб його треба світу представити ще як художника. Слід зазначити, що це велика рідкість у світі. Наш великий українець дуже великий майстер  в обох рук мистецтва - художньої та літературної.

 Слід ще зазначити, що ця виставка художніх творів Тараса Шевченка в Словенії відбулася перший раз, і що ми були одним з не багатьох щасливчиків, які мали можливість милуватися картинами, яки були намальовані назад більше сотні років. Наш великий художник покинув цей світ в 1861 році, а його робота залишилася як і раніше дуже цікава й гарна. Як ми подивилися на аудиторії, ми побачили, що всі люди були дуже вражені. Ми це все дивилися з великим задоволенням, бо всі експонати є тільки частиною творчості нашого художника. Все інше треба десь пошукати та побачити. Цей досвід дуже важко описати. Досить сказати, що ми відчували, що був Тарас Шевченко серед нас ...

Після кінця проектованого зображення та підготовленої програмі ми ще почули інтерпретації Шевченкових чудових пісні котрі були виконано хором з КПД  Карпати зі м. Липовляни (Хорватія). И ще нарешті ми собі закусили канапе та інші делікатеси, приготовані членами посольства України. Не бракувало нам українського вина та горілки ...

Потім ми з нашими гостями відправилися на заслужений обід до знаменитого ресторану Мір''є. Там ми зустрілися з шеф-кухарем мистецтва, Божидаром Салайом. За підтримкою дружини Катерини і дочок, ми були дуже приємно пригощенні. Гости з Хорватії  за цю роботу висловили великий похвали.

Після обіду ми в організації  Катерини Салай та Івана Собка рушили на екскурсію по місту Любляна. Ми йшли пішки і дивилися на визначні пам'ятки котрі побачили по дорозі. Мій друг Олекса Павлешин із Загреба трохи бурчав, коли було треба піднятися на гору до Люблянського замку. Я йому сказав: Хай собі думає що ідемо до Львівського замку, та він трохи успокоївся. Але все одно він мені обіцяв щось подібне, коли я приїду до нього в  м. Загреб. Коли пан Павлешин все побачив і пережив красу нашої Любляні він сповільнився і пом’якшав ся. Всі присутні сказали, що дійсно було добре і що вони дуже багато пережили і побачили. Насолоджуючись з гарною бесідою і обміном думок, ми домовилися що будемо ще зустрічатися. В кінці кінців ми з важким серцем розсталися..

На кінцю бажаю  всім  вище написаними учасникам висловити величезне спасибі. Завдяки нам та нашим дорогим друзям з Загреба і з Липовлянов ми багато зробили. Їх зусилля для нас дуже цінними и ми це не можемо грошами виплатити, але наші враження були дуже гарні. Все написано здійснено завдяки нашому Т. Г. Шевченку.

 Слава йому!

Андрий Гевка

пан Антон щось там дивиться на комп'ютору	Виставка творів Т. Шевченка	Виставка творів Т. Шевченка
Виставка творів Т. Шевченка	Виставка творів Т. Шевченка	Виставка творів Т. Шевченка
Щось треба закусити ...	Збираємося ...	Панні Інна з дочкою
Ще збираємося ...	Божо та Валерія	др. Осольник із дружиною
Пані Славіца з Драгіцою та Іванкою	Пан Павлешін викладає	Пан Павлешін викладає
Аудиторій	Аудиторій	Аудиторій
КПД ЛИПОВЛЯНИ	КПД ЛИПОВЛЯНИ	пан Посол ...
Олеса Павлешін та Іван СЕМЕНЮК	Катерина, Микола, Олекса	Войко Маркочіч із дочкою, сім'я Салай
Хор КПД Липовляни	Посол України	Розмова про виставку
Розмова про виставку	Розмова про виставку	Пан  Валерій та панні Таня
панночка із мамою	Розмова про виставку	Розмова про виставку
Олекса із Катериною	Художники	Художники
Художники, Олекса , Наталія	Гарній хлопець -  Валерій	прогулянка до ресторану
Драгіца та Іван	Моя приятелька Мартина	та добрій пан Іван Семенюк
Це щось подібне як пельмені	екскурсія	екскурсія
ще трохи Олекса!	ще трохи Олекса!	екскурсія
та посидимо	огляд замку	огляд замку
огляд замку	Марія Поляк	пан Павлишин
цар пушка на Люблянському замку	тепер па злізаємо на долину	тепер па злізаємо на долину
Катеринці щось подобалося	йдемо далі	морожене ...
центр міста	розмова про словенського Шевченка	розмова про словенського Шевченка
знов - моя приятелька Мартина	прямо до автобуса	ще раз Олекса із дружиною

Промова до урочистостей з нагоди Шевченківських днів

(17 березня 2012 р.,  м. Штанієль)

Шановні друзі!

Багато традицій має український народ. У сьогодні усі ми зібрались тут, у прекрасному місті Штанієль, щоб відзначити одну з найбільш знаменних традицій нашої Батьківшини – вшанування пам’яті національного пророка, невмирущого генія слова, народного поета, художника Тараса Григоровича Шевченка. У його щирому, проникливому слові, з усією силою і красою заясніла горда і волелюбна українська душа.

Щороку у березні по всій Україні та у світі, де живуть українці, проходять урочисті заходи  з нагоди дня народження та смерті Кобзаря – так звані шевченківські дні. І ми з вами не є винятком у цьому питанні. Наша невелика громада українців, які проживають у Словенії, також вшановує пам’ять генія українського народу.

Великий Кобзар став знаковою фігурою не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя. Свідченням цьому є також переклад «Кобзаря» Шевченка словенською мовою.

Особливо приємно, що з 2010 року ми маємо тут в Штанієлі погруддя Тараса Шевченка, навколо якого можуть гуртуватись усі українці в Словенії.

Хотів би підкреслити, що Штанієль також став своєрідним символом єднання українського та словенських народів. Адже саме тут народився Йосип Абрам, якому ми завдячуємо перекладом «Кобзаря» Тараса Шевченка словенською мовою. Не можу не згадати сьогодні пана Адрія Гевку, саме завдяки зусиллям якого в Штанієлі з’явилось перше і поки що єдине як в Словенії і в цілому на терені Балканських країн погруддя великому Кобзарю.

Нещодавно ми також відзначили ще одну символічну дату: 10 березня минуло 20 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Словенією та Україною – двома молодими державами, які 20 років тому здобули незалежність.

Сподіваюсь, що сьогоднішній захід стане ще однією цеглиною у побудові дружніх відносин між українським та словенськими народами, яких об’єднують єдині цінності, подібність культур, мов та традиції.

Дякую  за увагу.

http://www.mfa.gov.ua/slovenia/ua/3624.htm

http://www.ukrajinci.hu/

http://members.tripod.com/~rdsa/pisnji.html#ZAJDA

http://www.rastko.org.yu/rastko-ukr/au/guc_pisnja_kn.html

http://gomin.uazone.net/Kozak

http://www.pisni.org.ua/

http://ridnaukraina.com/view.aspx?id=130&lang=1

http://www.karpaty.lviv.ua/index.html